Організатором виступив благодійний фонд ZDOROVI у межах програми «Перший подих». 

На відміну від багатьох професійних дискусій, ця зустріч не обмежилася перелічуванням проблем – адже саме в неонатології ціну помилки часто вимірюють життями, які щойно почалися. Українська система сьогодні стикається зі складною комбінацією викликів: відтік підготовлених кадрів, критичний дефіцит неонатальних медсестер у відділеннях інтенсивної терапії (за оцінками профільних фахівців, до 40%, а подекуди й 50%), а також майже повна відсутність системної післядипломної освіти для медсестер, які працюють із новонародженими у найкритичніші хвилини й години життя. Тому й головне питання зустрічі звучало напряму: хто стоїть біля кювезу, які навички має ця людина і чи готова вона діяти в умовах невідкладних ситуацій?

‍

Учасники приділили значну увагу тому, як адаптувати передові європейські моделі до українських реалій. Зокрема, якщо у 2023 році Англія оновила національні стандарти підготовки неонатальних медсестер, зробивши акцент на тривалі клінічні стажування, вимірювані результати та зовнішній аудит програм, то країни Півночі вже давно вибудували комплексні моделі професійного розвитку.

Норвегія має чітку систему навчання з обов’язковими практичними блоками у спеціалізованих центрах, де кожна медсестра проходить маршрутизацію відповідно до рівня інтенсивності відділення. Швеція активно інвестує у симуляційні лабораторії та має затверджену модель «clinical nurse specialist» у неонатології, що передбачає розширені компетенції, окремі освітні кваліфікації та регулярні оцінювання практичних навичок.

Для України такі стандарти можуть стати дорожньою картою, однак, як наголошували учасники, – лише після адаптації. Не йдеться про копіювання, а про створення системи, яка працює в наших умовах: хто викладає (клінічні тренери, PhD-медсестри, університетські викладачі), які модулі мають бути включені, як організувати практичні заняття та сертифікацію.

Окремо підкреслили роль симуляційного навчання – інструменту, який у провідних перинатальних центрах Європи вже став нормою. Міжнародні дані демонструють, що симуляція підвищує точність дій медсестер у невідкладних сценаріях на 25–40%, а рівень їхньої самоефективності зростає вдвічі. Учасники були одностайні: симуляційні тренінги мають бути інтегровані в усі етапи навчання, а не проводитися як разові ініціативи.

Особливої уваги приділили обговоренню необхідності підвищення престижу професії середнього медичного персоналу. Зазвичай дискусії в медицині концентруються на лікарях, однак саме неонатальні медсестри проводять з пацієнтом найбільше часу. Саме вони забезпечують моніторинг життєвих показників, реагують на нестабільність стану та виконують ключові маніпуляції у перші години життя дитини. Учасники наголосили: без зміни суспільного ставлення та створення умов, за яких молоде покоління бачить у цій професії не лише надзвичайну відповідальність, а й перспективу розвитку, жодні реформи не будуть сталими. Потрібні освітні програми, чіткі кар’єрні траєкторії, конкурентні умови праці та державна політика, яка визнає роль медсестер не допоміжною, а ключовою в команді.

Підсумком зустрічі став конкретний перелік подальших дій, який ZDOROVI зафіксували як результат круглого столу: створення робочої групи для розробки навчальної програми; визначення пілотних закладів у різних регіонах; формування переліку міжнародних центрів та експертів, досвід яких варто адаптувати; а також в подальшому розробка проєкту програми з чіткою структурою модулів. Таким чином сформовано реальну дорожню карту дій, до виконання якої можна переходити вже найближчими місяцями.

Підсумовуючи дискусію, CEO ZDOROVI Наталія Тулінова наголосила:
«Ми говоримо про професію, від якої залежить перша хвилина життя. І для нас критично важливо створити в Україні систему, в якій неонатальна медсестра – це висококваліфікований фахівець із чітким маршрутом розвитку, навчання та підтримки.

Ми не можемо дозволити, щоб кадрова криза визначала долі дітей. Особливо зараз, коли народжуваність в Україні на такому низькому рівні. Ми повинні зробити все, щоб підготовка медсестер стала системною, доступною та якісною – і почати діяти зараз».

ZDOROVI закликають фахову спільноту, університети, державні структури та донорів об’єднати зусилля для побудови мережевої системи підготовки – від розробки модулів до їхнього впровадження у пілотних відділеннях інтенсивної терапії. Адже мова йде про ті перші хвилини життя, коли професіоналізм медичної команди визначає не статистику, а долі.

‍