Тепер, через три роки після початку повномасштабного вторгнення, це прифронтове місто живе у режимі стійкості – між повітряними тривогами, відновленням і щоденною роботою.

У центрі цієї історії – лікарня. Місце, де рятують не лише тіла, а й віру в життя. Саме вона стала осередком великого партнерського проєкту ZDOROVI та Міжнародного комітету порятунку (IRC), який тривав одинадцять місяців і завершився восени 2025 року. Його мета – не просто допомога, а системне оновлення медицини у прифронтовому регіоні.

Проєкт об’єднав три ключові напрями: забезпечення сучасним офтальмологічним та урологічним обладнанням, навчання лікарів і психологічну підтримку медичного персоналу. Але за сухими формулюваннями стоїть жива історія людей, які, попри війну, щодня продовжують рятувати інших.

Коли в березні до Охтирської лікарні прибуло перше обладнання – мікрохірургічна офтальмологічна система, хірургічний мікроскоп, авторефкератометр, – лікарі повірили, що умови для якісної офтальмологічної допомоги тут можливі. Раніше багато операцій – від лікування катаракти до урологічних втручань – доводилося проводити на застарілих апаратах або направляти пацієнтів в інші області. Тепер люди з усієї громади можуть отримати допомогу на місці.

За час реалізації проєкту в лікарні провели понад дві сотні офтальмологічних операцій і десятки урологічних, обстежили більше трьох тисяч пацієнтів. Кількість направлень до інших обласних лікарень скоротилася майже на 90%. Медики пройшли навчання на спеціалізованих курсах у Києві, Вінниці та Харкові: вивчали мікрохірургію, сучасні методики лікування катаракти, діагностику очних патологій, ендоскопічні втручання. Для більшості це стало першим досвідом навчання з найновішими технологіями, які тепер вони застосовують у власних операційних.

Один із лікарів, молодий спеціаліст офтальмолог Микола Рошко, розповідає, що оновлення стало не просто технічним проривом, а професійним перезавантаженням.

‍

«Мікроскоп, який ми отримали, – це як перейти з чорно-білого телевізора на HD-екран. Усе стало чітким, точним, керованим. Ми можемо працювати швидше, безпечніше, з меншим ризиком для пацієнта», – каже він.

‍

‍

Паралельно з оновленням технічної бази команда ZDOROVI запровадила психологічну підтримку для медиків. Це була не просто «терапія від вигорання» – а системна програма групових і індивідуальних занять, які допомогли лікарям впоратися з наслідками тривалого стресу. Понад 190 працівників лікарні пройшли сесії, а результати говорять самі за себе: рівень професійного вигорання знизився на 67%, симптоматика ПТСР – на 60%, навички саморегуляції зросли майже удвічі.

‍

«Коли ми починали, у багатьох був стан емоційного виснаження, – пригадує Віталій Пригорницький, програмний директор ZDOROVI. – Але вже після кількох зустрічей люди почали говорити, що відчувають себе інакше. Вони знову почали планувати, жартувати, навіть знаходити час для навчання. Це показало, що підтримка – це потреба, без якої медицина не виживе».

‍

Під час моніторингових візитів експерти відзначили не лише якісне використання техніки, а й загальну трансформацію лікарні: покращену систему обліку, відповідальність персоналу, помітне зростання мотивації. Плинність кадрів зменшилася на 20%, а кількість пацієнтів, які отримують допомогу на місці, подвоїлася.

Попереду – ще більше роботи. Вже у жовтні лікарня планує повноцінно запустити офтальмологічну мікрохірургічну систему, а лікарі готуються до нових програм підвищення кваліфікації. Але головне, що залишає по собі проєкт, – це впевненість.

Охтирка залишається містом, яке тримає медичний фронт, а її лікарі – символом того, що навіть у прифронтовій зоні можливо створити медицину майбутнього.

‍
«Коли ми починали, багато хто питав – навіщо вкладати в лікарню, яка так близько від лінії зіткнення. А зараз ми бачимо, що це було рішення про життя. Бо життя – це і є найвища форма стійкості», – каже Наталія Тулінова.

‍