Про це 1 жовтня говорили керівники медичних закладів із прифронтових територій під час панельної дискусії «Медицина, яка працює на межі. Реальність прифронтової медицини», що відбулася в межах ReBuildUA Health & Rehabilitation у Києві.

Головним результатом зустрічі стала презентація Асоціації прифронтових лікарень — платформи, яка об’єднує медичні заклади прифронтових і деокупованих територій України та створена для представництва і захисту спільних інтересів закладів охорони здоров’я, які працюють в умовах війни та підвищених ризиків. 

Захід організували ZDOROVI та Асоціація прифронтових лікарень.

Для прифронтових медзакладів безпека — це умова щоденної роботи лікарні.

Про це говорила Інна Холодняк, директорка Херсонської дитячої обласної клінічної лікарні. За її словами, саме тому лікарням важливо мати спільний голос — не лише для того, щоб говорити про обладнання чи фінансування, а й для захисту медичних працівників та безпеки їхньої роботи.

«Сьогодні питання соціальної підтримки та захисту медичних працівників, які на рівні з військовими, ДСНС, Національною поліцією працюють в зоні активних бойових дій, стоїть гостро. А сталого соціального захисту і фінансової підтримки, на жаль, немає», — відмітила Інна Холодняк, директорка Херсонської дитячої обласної клінічної лікарні.

Її слова доповнює досвід Володимира Поцелуєва, директора Клінічної лікарні Святого Пантелеймона у м.Суми. Його лікарня свого часу серйозно постраждала внаслідок прямого влучання. Таких значних коштів, яких потребувало відновлення закладу, в бюджеті міста не було — довелося шукати партнерів та донорів і залучати кошти через краудфандинг. У результаті лікарню вдалося повністю відновити.

Саме цей досвід, за словами пана Поцелуєва, показав йому, що об’єднання може бути практичним інструментом, а не ще однією формальною структурою.

Для нього пріоритет Асоціації очевидний: спочатку люди, які працюють і лікуються у прифронтових лікарнях, а вже потім — будівлі та інфраструктура.

«Коли сотні лікарень об'єднані в таку потужну Асоціацію, яка може стати майданчиком для обговорення і вирішення спільних проблем, це дійсно можливість для прифронтових лікарень бути почутими», — підкреслив Володимир Поцелуєв, директор Клінічної лікарні Святого Пантелеймона.

Питання кадрового голоду у прифронтових регіонах і сьогодні є актуальним.  Під час дискусії Наталія Тулінова, директорка та засновниця ZDOROVI, яка модерувала панель, запитала спікерів про їхній досвід вирішення цієї проблеми.

Про свій успішний кейс розповів Ігор Гресько, директор Охтирської центральної районної лікарні. Його досвід показує, що розмір лікарні не обов’язково визначає її здатність розвиватися. Заклад зміг залучити фінансування, закупити нове обладнання, а разом із розвитком лікарні — створити умови, які допомогли залучити молодих фахівців.

За словами пана Греська, для невеликої лікарні важливо не чекати, поки хтось вирішить її проблеми, а демонструвати власну готовність розвиватися.

Водночас керівники таких закладів мають бути почутими на рівні державних інституцій — зокрема МОЗ та НСЗУ. Саме можливість говорити безпосередньо про реальні потреби прифронтових лікарень він назвав одним із важливих показників того, що Асоціація працює.

«Асоціація — це майданчик, де нас повинні почути. У перші дні війни було мало людей, з ким можна було порадитися, тому ми вирішували проблеми часто методом проб і помилок та обмінювалися рішеннями між собою. На таких майданчиках, як МОЗ і НСЗУ, варто надавати можливість висловлюватися керівникам прифронтових закладів. Ми готові ділитися набутим за роки війни досвідом», — сказав Ігор Гресько, директор Охтирської центральної районної лікарні.

Попри різний досвід, учасники дискусії говорили фактично про одне: прифронтові лікарні мають проблеми, які неможливо розглядати ізольовано.

Безпека пов’язана з інфраструктурою. Інфраструктура — з фінансуванням. Фінансування — з можливістю закуповувати обладнання та створювати умови для роботи. А кадрове питання — з тим, чи зможе лікарня взагалі продовжувати надавати допомогу через рік, два чи п’ять.

Тому Асоціація має стати майданчиком, де ці питання можна буде не лише озвучувати, а й спільно формувати порядок денний — для держави, громад та міжнародних партнерів.

«Прифронтова лікарня» — це окрема реальність роботи системи охорони здоров’я, де рішення часто потрібно приймати швидше, а ресурсів для помилки значно менше.

Саме цю реальність керівники медзакладів тепер прагнуть представляти спільно.

Під час заходу відбулося урочисте підписання 4 перших меморандумів про співпрацю із закладами, керівники яких були спікерами панелі «Медицина, яка працює на межі. Реальність прифронтової медицини». Команда ZDOROVI має амбітні плани підписати меморандуми про співпрацю з 50 закладами-партнерами до кінця року.

Наступний етап — перетворити спільний майданчик на практичний інструмент для керівників лікарень: для представлення їхніх потреб, обміну досвідом, пошуку партнерств та адвокації рішень, необхідних для роботи медзакладів у прифронтових регіонах.

«Прифронтові лікарні сьогодні працюють в умовах, у яких одночасно потрібно вирішувати питання безпеки, кадрів, інфраструктури, фінансування та доступу пацієнтів до медичної допомоги. Окремій лікарні складно системно вирішувати всі ці виклики. Саме тому ми створюємо Асоціацію — щоб керівники закладів могли говорити про спільні проблеми одним голосом, представляти свої потреби державі, громадам і міжнародним партнерам та разом напрацьовувати рішення. Для нас важливо, щоб це була не формальна структура, а робочий інструмент, який допомагає прифронтовим лікарням залишатися сильними й продовжувати надавати допомогу людям», — говорить засновниця та директорка ZDOROVI Наталія Тулінова. 

Підписання меморандумів про партнерств — лише початок. Наступне питання для Асоціації прифронтових лікарень просте: чи зможуть керівники медичних закладів разом перетворити свої щоденні виклики на рішення, які працюватимуть не для однієї лікарні, а для всієї системи прифронтової медицини.

Публікацію створено БО «БФ «НАГД «Здорові» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю БО «БФ «НАГД «Здорові» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

‍