І це не дивно: в умовах війни, руйнування інфраструктури та масштабної відбудови питання якісного, стійкого й ресурсоефективного проєктування медичних закладів для України стає не просто актуальним, а критично важливим.

Про що говорили: головні інсайти SWECO та світові стандарти

Ключовими спікерами від SWECO стали Ельке Шретер (Elke Schröter) – керівниця Designdialogue, експертка з проєктування сталих лікарень, орієнтованих на людину та Карло Негрі (Carlo Negri) – міжнародний директор Sweco, архітектор і урбаніст, що впроваджує принципи сталого розвитку у медичну інфраструктуру Європи.

Sweco створили понад 100 000 проєктів у 70 країнах, брали участь у формуванні новітніх лікарень та медичних кампусів і співпрацюють із провідними науковими та технологічними партнерами, зокрема AstraZeneca та AI Sweden.

У центрі їхнього виступу – модель EcoCycle, що перетворює лікарню на частину замкнутого міського циклу води, енергії та відходів. SWECO пояснили, як поєднання енергетичної, водної та сміттєвої «петель» дозволяє лікарням:

- зменшувати експлуатаційні витрати,

- скорочувати енергоспоживання,

- використовувати очищені стоки для отримання тепла,

- інтегрувати системи сортування і вакуумного збору відходів,

- знижувати викиди та навантаження на персонал.

Особливо цінною була демонстрація реальних кейсів: Nya Karolinska Solna, Malmö University Hospital, Uppsala Academic Hospital – медичних кампусів, які працюють на високому рівні автоматизації, з роботою AGV-роботів (Automated Guided Vehicle – автоматизований керований транспортний засіб), пневмопоштою, вакуумним збором відходів, централізованими логістичними вузлами та управлінням потоками в режимі реального часу.

Логістика як серце лікарні: чому правильне планування рятує життя

Однією з ключових тем став цілісний підхід до лікарняної логістики. Сесілія Андерсон наголосила, що правильно спроєктовані потоки – це не красива концепція, а щоденна економія часу та зниження ризику інфекцій.

Учасникам показали, як структуровані рішення впливають на ефективність:

- аджейсність (правильна близькість) відділень: приймальне – поруч із КТ та рентгеном; операційні – поруч із стерилізаційним блоком; відділення інтенсивної терапії (ВІТ) – поруч із операційним блоком; лабораторія – поруч із приймальним відділенням і палатними відділеннями;

- чітке розділення потоків: чистий/брудний, персонал/пацієнти/відвідувачі;

- окремі коридори і ліфти для відходів, вантажів, пацієнтів;

- виділені логістичні хаби, складування, стерильні вузли, лабораторні модулі;

- інтеграція пневмопошти між критичними підрозділами.

Цих рішень в Україні часто не враховують і вже на стадії експлуатації стикаються з проблемами перехресного забруднення, заторів у коридорах, збоїв у доставці медикаментів і аналізів. Шведські фахівці чітко показали: логістика має плануватися ще до архітектурного ескізу, інакше лікарня буде некерованою.

Автоматизація: від роботів до відходів

Величезну увагу викликала тема автоматизації. SWECO презентували тренди, що вже формують лікарні майбутнього:

- AGV-роботи для транспортування білизни, медикаментів, стерильних матеріалів;

- пневматичні трубопроводи для аналізів і медикаментів;

- вакуумні системи збору медичних відходів, що мінімізують людський контакт і значно знижують ризики інфекцій,

- автоматизовані склади, цифрові системи інвентаризації, RFID-контроль (Radio-Frequency Identification – радіочастотна ідентифікація);;

- цифрові двійники та симуляція логістичних потоків перед будівництвом.

Експерти показали, як у Sollefteå Hospital впровадження вакуумної системи відходів дозволило зменшити кількість перетинів у коридорах і знизити навантаження на персонал – і саме тому там її назвали «найкращою інвестицією лікарні» за всю історію.

Чому це важливо саме зараз для України

Україна стоїть перед безпрецедентним завданням – масштабною відбудовою медичної інфраструктури, де десятки лікарень потрібно зводити або реконструювати заново. Медичні керівники одностайно наголошують: ми не можемо повторювати старі радянські підходи ні в плануванні, ні в логістиці, ні в інженерних системах.

Умови війни роблять ключовими такі чинники:

- стійкість і резервування усіх систем;

- енергонезалежність і автономність;

- мінімізація ручної праці, яка в умовах дефіциту персоналу стає критичною;

- швидке відновлення лікарень після обстрілів;

- безпечні та керовані потоки пацієнтів під час масових надходжень.

Саме тому подібні практичні майстер-класи сьогодні  про реальні інструменти, які Україна може впроваджувати вже у 2025–2030 роках.

Майстер-клас став другим у серії спільних освітніх заходів ZDOROVI та SWECO, спрямованих на формування сучасної культури медичного проєктування в Україні. Попит і активність учасників показали: українські фахівці мають запит на практичні знання, міжнародний досвід і технічні рішення, які дозволяють будувати лікарні стійкими, автоматизованими та ефективними. ZDOROVI продовжуватимуть розвивати професійну спільноту й підтримувати сферу охорони здоров’я через навчання, аналітику та партнерські ініціативи.

‍

‍