Захід був присвячений розвитку системи післядипломної освіти неонатальних медичних сестер в Україні з урахуванням практичного досвіду країн Європейського Союзу – Польщі та Литви.

У дискусії взяли участь представники державних інституцій, експерти у сфері неонатології, керівники медичних закладів, учасники міжнародних професійних візитів, а також представники академічної спільноти. Метою зустрічі стало формування узгодженого бачення та конкретних кроків для запуску пілотних навчальних модулів для неонатальних медичних сестер вже у 2026 році.

Відкриваючи захід, Наталія Тулінова, СЕО та засновниця ZDOROVI, наголосила, що мова йде про системну трансформацію підходів до підготовки середнього медичного персоналу:

Під час круглого столу Ірина Кондратова, радниця Голови Національна служба здоров’я України та голова робочої групи проєкту, представила результати експертного візиту української делегації до Польщі (3-5 лютого). Делегація у складі шести лікарів-неонатологів з прифронтових регіонів України відвідала три польські перинатальні центри та провела серію професійних обговорень щодо організації неонатальної допомоги, моделей фінансування та взаємодії з NFZ і структури навчання та підготовки неонатальних медсестер.

Учасники делегації поділились висновками та рефлексіями за результатами візиту. Було відзначено чітку регіоналізацію та концентрацію високоспеціалізованих послуг у окремих референтних центрах, сприйняття неонатології як державного пріоритету. Окрему увагу було приділено розширеним функціям неонатальних медичних сестер, значному делегуванню спеціалізованої роботи на медсестринський компонент, а також відмінностям в освітній системі, зокрема, довшій тривалості підготовки лікарів-неонатологів та автономності професійних палат. Було підкреслено системність польської моделі, що включає ефективну інтеграцію клінічних протоколів, цифровізацію документації, мультидисциплінарне прийняття рішень, обов'язковий безперервний професійний розвиток та неухильне дотримання клінічних протоколів. Також актуальною для України визнано модель хірургії одного дня, одно-дводенного стаціонарного перебування новонароджених для обстеження та скринінгу, що може стати рішенням для прифронтових регіонів.

Директор Сумської обласної дитячої клінічної лікарні Ігор Змисля підкреслив важливість концентрації складних випадків у спеціалізованих центрах:

‍

«У польських лікарнях немає сумнівів, де має лікуватися складний пацієнт. Концентрація випадків у спеціалізованих центрах дає можливість забезпечити якість допомоги, стабільне фінансування і професійний розвиток персоналу. Для України це складні, але необхідні рішення».

‍

У ході дискусії учасники також обговорили економічну складову навчання, доцільність онлайн-компонентів та змішаного формату підготовки. Було відзначено, що гібридна модель (онлайн-теорія + обов’язкова клінічна практика) може стати реалістичним рішенням для України в умовах воєнного стану та кадрового дефіциту.

Поряд із цінним досвідом Польщі, учасники круглого столу звернули увагу на литовську модель як найбільш підходящу для адаптації в Україні, особливо в контексті довготривалого догляду та виходжування новонароджених. Наталія Скоробогатова, завідувачка відділення медсестринства неонатологічної клініки LSMUL Kauno klinikos, презентувала литовську модель підготовки неонатальних медсестер, яка базується на чіткій дисципліні, стандартизованих протоколах і значному обсязі практичної підготовки.

‍

«Інвестиції в освіту неонатальних медсестер – це інвестиції у виживання та здорове майбутнє дітей. Освіта має бути практичною, системною і такою, що готує фахівців до роботи у складних клінічних випадках», – зазначила спікерка, висловивши готовність до співпраці та розробки спільних пілотних програм з українськими закладами.

‍

Було підкреслено важливість клінічних симуляцій на базі клінік у форматі командного навчання «лікарі + медичні сестри», наявність сестринських протоколів процедур з обов’язковим аудитом їх виконання, активну роль медсестер у викладанні та професійному самоврядуванні, а також активне залучення батьків до догляду за новонародженими як важливу сестринську роботу.

Учасники круглого столу погодилися, що в умовах війни післядипломна освіта стає інструментом стійкості системи: стандартизовані програми та протоколи зменшують залежність від індивідуального досвіду окремих фахівців і дозволяють швидше інтегрувати нових спеціалістів у роботу відділень.

За підсумками зустрічі учасники сформулювали низку рекомендацій, зокрема щодо адвокації збільшення терміну післядипломного навчання для лікарів-неонатологів та неонатологічних медсестер, ініціації оновлення нормативно-правових актів щодо структури перинатальних центрів і кадрових нормативів, а також продовження міжнародної співпраці з польськими та литовськими партнерами.

Проєкт «Перший подих» створений ZDOROVI як відповідь на потребу системних змін у перинатальній допомозі та спрямований на посилення людського ресурсу в неонатології – одному з ключових напрямів охорони здоров’я України в контексті демографічних викликів і повномасштабної війни.

Проєкт реалізується за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах ініціативи «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування урядів Норвегії та Швеції.