Українські медики, представники державних установ, благодійних фондів, громадських організацій та бізнесу, а також міжнародні партнери з кількох Європейських країн долучилися до обговорення сучасних викликів, шляху розвитку та майбутніх процесів відновлення медичної системи України.

За два дні конференції учасники мали змогу долучитися до 10 панелей на теми від створення сталих лікарень майбутнього до міжнародних партнерств у галузі медицини, рівня готовності українських медичних закладів до кризових ситуацій та обстрілів, викликів, що стоять перед закладами прифронтових регіонів та ін.

«Як українцю зрозуміти, що на п’ятому році війни з нашою медициною все добре? Зверніть увагу на той факт, що у нас взагалі існують публічні лікарні. Проаналізуйте, скільки проінвестовано в обладнання, в лікарні, в навчання людей, у зміну законів і постанов, щоб публічні лікарні працювали. І це вже не забрати назад. Українці не дадуть забрати НСЗУ, українці не дадуть забрати логіку того, як оплачується послуга, українці не дадуть забрати прозорі закупівлі. Після Революції Гідності, на мою особисту думку, до сьогодні дожило 2 реформи: медична реформа та реформа публічних закупівель. І це багато говорить про життєздатність української медицини і титанічну працю людей, дотичних до неї», – поділився Едем Адаманов, директор Державного експертного центру МОЗ України.

З безпекових причин основні активності заходу проходили в укритті, проте це тільки додало виступам спікерів атмосферності, підкреслило важливість міжнародної підтримки і посилило бажання європейських партнерів долучатися до розвитку і відновлення української системи охорони здоров’я.

Зокрема, представники іноземних делегацій поділилися з командою ZDOROVI своїми думками щодо того, які здобутки їхніх країн можуть бути корисними для розвитку та відновлення української медичної системи.

«Швеція може поділитися з Україною досвідом створення доволі добре структурованої системи розвитку галузі. У нас високо розвинені клінічні реєстри якості та структуровані протоколи, які свого часу допомогли нам розвивати власну систему охорони здоров’я. По суті, збираючи дані з лікарень і безпосередньо від лікарів, накопичуючи їх та аналізуючи, можна побачити, що один заклад працює ефективніше за інший, оскільки має кращі процедури. Якщо публікувати всі ці дані у відкритому доступі, щоб кожен охочий міг знайти та вивчити цю інформацію, це може допомогти системі охорони здоров’я розвиватися більш успішно», — пояснює Ніклас Якобссон, керівник відділу міжнародних зв’язків Національної ради з питань охорони здоров’я та соціального забезпечення Швеції.

Конференція Ukraine ReHealth 2026 створила умови для якісного коворкінгу між представниками українських лікарень і громадських організацій та міжнародними партнерами, донорами і представниками медичного бізнесу.

Серед найбільших делегацій із країн Європи варто зазначити делегації зі Швеції та Чехії — країн-учасниць великих проєктів підтримки української медичної галузі.

«Найбільший проєкт, над яким ми зараз працюємо і в межах якого 1 січня 2027 року ми запускаємо новий етап, — це програма Ukraine Facility, яка фінансується урядом Чехії та Європейською комісією. Перший етап охоплює шість лікарень, але ми сподіваємося надалі розширити програму. Цей проєкт стосується не лише чеських компаній, а й європейської промисловості загалом. І йдеться не тільки про поставки — це комплексний проєкт, який включає навчання, обмін досвідом та багато інших активностей. Я вважаю, що програма Ukraine Facility є взаємовигідною як для європейських країн, так і для України», — поділився Марек Свобода, генеральний директор Чеського інституту технологій охорони здоров'я.

ZDOROVI офіційно презентували міжнародним партнерам Асоціацію прифронтових лікарень

В межах Ukraine ReHealth 2026 команда ZDOROVI вперше офіційно представила міжнародним партнерам Асоціацію прифронтових лікарень. Це офіційно зареєстрована юридична особа, яка представляє та захищає інтереси закладів охорони здоров’я, що працюють у прифронтових, деокупованих і постраждалих від війни територіях України. Наразі організація готується підписувати договори про співпрацю з першими партнерами.

Делегація зі Швеції — серед членів якої були представники шведського медичного бізнесу, некомерційні організації та партнери ZDOROVI, з якими ми спільно реалізуємо ряд проєктів для підтримки медичної галузі України — стала першою серед міжнародної спільноти, хто дізнався про плани, особливості роботи, функції та потреби Асоціації.
‍

Команда ZDOROVI побачила живий інтерес до Асоціації прифронтових лікарень як з боку українських медичних закладів (ми вже отримали понад 60 заявок на приєднання до Асоціації), так і з боку партнерів зі Швеції, що іще раз підтвердило, наскільки на часі є створення такої спілки для адвокування потреб українських лікарень.

Відповідаючи на запитання від шведської сторони, ZDOROVI підтвердили, що всі адміністративні чи будь-які інші витрати команди будуть покриватися з інших джерел, а кошти, зібрані для підтримки Асоціації прифронтових лікарень, будуть мати лише цільове використання. Така модель розвитку Асоціації отримала підтримку та схвалення шведських колег.
‍

Було також проговорено основні функції Асоціації, серед яких:

• посилення спроможності лікарень через закупівлі обладнання та медикаментів, освітні програми, організацію стажувань та обміну досвідом тощо;
• адвокатування спільних інтересів прифронтових лікарень;
• збір, аналіз та вивчення даних про реальний стан і потреби медичних закладів, щоб рішення про підтримку ґрунтувалися на доказах;
• розвиток та підтримка медичних команд;
• адресна допомога через фонд підтримки медичних працівників тим, хто безпосередньо постраждав від війни або потребує цільової підтримки.

‍

Воркшоп «Практичний фандрейзинг для медичної системи»

Національна агенція гуманітарної допомоги ZDOROVI долучилася до Ukraine ReHealth 2026 у кількох напрямках. У тому числі Наталія Тулінова провела для представників медзакладів, регіональних департаментів охорони здоров’я та благодійних організацій практичний воркшоп на тему успішного залучення коштів під потреби медицини.

Спікерка поділилася практичним досвідом фандрейзингу, вказала на типові помилки у підготовці грантових заявок, дала поради щодо неочевидних потенційних партнерів (зокрема у системі ООН), до яких можна звертатися за фінансовою підтримкою.
‍

Наталія Тулінова підкреслила, що медична сфера сьогодні є пріоритетною для донорів, а принцип локалізації допомоги дає можливість місцевим громадам та закладам отримати міжнародну підтримку. Особливо актуальними, за словами пані Наталії, є програми відновлення та відбудови.

Також було підняте питання прозорості та довіри донорів до грантоотримувачів і якісного звітування, що може стати підґрунтям для повторної взаємодії з партнером. Адже для закладів охорони здоров’я важливо налагоджувати довготривалу співпрацю та системну допомогу донорів.

Модерація панелі про посилення спроможностей прифронтової медицини України

Наталія Тулінова також виступила модераторкою панелі «Міжнародні партнерства для посилення прифронтової медицини України», присвяченої досвіду прифронтових регіонів України та конкретним викликам, з якими сьогодні працюють їхні системи охорони здоров’я.
‍

П’ять регіонів України — представники Дніпропетровської, Сумської, Миколаївської, Запорізької та Одеської областей — представили власний досвід, потреби та практичні рішення, а також поділилися баченням, як міжнародні партнери можуть допомогти масштабувати ці рішення та посилити спроможність прифронтової медицини.

Говорили про обстріли медзакладів та ситуації, коли персонал вимушений обирати між наданням термінової медичної допомоги пацієнтам і власною безпекою, адже в Україні відкрито 220 підземних шкіл і лише одна офіційна підземна лікарня. Серед інших актуальних тем були розвиток місцевих громад та медичних команд в умовах постійної небезпеки, відновлення та відбудова, які уже є реальністю, а не перспективою, для цих областей, участь міжнародної спільноти у підвищенні спроможності закладів охорони здоров’я прифронтового регіону та інші гострі теми.
‍

Зокрема, Олена Колоденко, директорка Департаменту охорони здоров’я Одеської міської ради, підняла важливу тему зміни вектору співпраці українських медзакладів та міжнародних партнерів — від точкової гуманітарної допомоги, яка була вкрай необхідною з 2022 року, до системної та багатовекторної підтримки, до якої медична галузь прийшла сьогодні.

«На сьогоднішній день для нас робота з міжнародними партнерами — це не просто гуманітарна допомога, це партнерство. І вже цього року, не дивлячись на війну, у нас була змога відкрити нове терапевтичне відділення, закінчуємо обладнання центру ментального здоров’я, закуповуємо нове обладнання. І найголовніше, що ми відходимо від разової гуманітарної допомоги до наших закладів на користь створення партнерств для стійкості наших лікарень», — поділилася Олена Колоденко.