В Україні стрімко зростає попит на психотропні препарати, а разом із ним – масштаби самолікування. Повномасштабна війна, постійний стрес, втрати, виснаження та обмежений доступ до медичної допомоги сформували нову реальність: дедалі більше людей намагаються самостійно впоратися з тривогою, безсонням чи панічними станами – без звернення до лікаря.

Саме цій темі був присвячений четвертий круглий стіл адвокаційного проєкту ZDOROVI «Свідомий вибір» – «Свідомий вибір між доступністю психотропних препаратів та безпекою пацієнта. Виклики для системи охорони здоров’я та міжсекторальна відповідальність». Захід об’єднав представників державних органів, ВООЗ, лікарів, фармацевтів, громадський сектор, експертів з психічного здоров’я та пацієнтську спільноту.

Представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова наголосила: питання психічного здоров’я сьогодні напряму пов’язане з доступністю допомоги та стійкістю системи охорони здоров’я.

«18 із 26 центрів психічного здоров’я, які ми моніторили, заявили про низку системних проблем. Але це нормально, тому що ми говоримо про реформу. Головне – вчасно реагувати», – зазначила вона.

Серед ключових викликів Олена Колобродова назвала дефіцит спеціалістів, недостатнє фінансування, слабку інтеграцію між службами, нестачу матеріально-технічного забезпечення та обмежену доступність для маломобільних груп населення. Окремо вона акцентувала увагу на суспільному вимірі проблеми.

«Це питання суспільної відповідальності, освіти, просвіти та виховання в сім’ї», – підкреслила вона.

Учасники дискусії неодноразово наголошували: український контекст суттєво відрізняється від європейського. Якщо в багатьох країнах звернення до психіатра є звичайною практикою, то в Україні тема психічного здоров’я роками залишалася стигматизованою.

Доктор медичних наук Максим Хаустов звернув увагу на те, що українське суспільство поступово формує культуру «швидких рішень», коли симптоми намагаються усунути негайно – часто через поради із соцмереж, рекламу чи досвід знайомих.

«Люди діляться досвідом, з’являється нативна реклама препаратів, і формується культура швидкого рішення, яка підштовхує до самолікування», – пояснив експерт.

Водночас він наголосив на важливості розвитку первинної ланки медицини.

«Для сімейних лікарів вже є програми, щоб вони могли працювати з межовими станами та частково розвантажити психіатрів», – сказав М. Хаустов.

Окрему увагу під час дискусії приділили ролі фармацевтів. Через війну, особливо у прифронтових регіонах та невеликих населених пунктах, саме аптека часто стає єдиним місцем, де людина може отримати бодай якусь допомогу.

Експертка з питань фармацевтичної політики ГО «Асоціація фармацевтів України» Юлія Клименюк зазначила:

«Ми маємо багато населених пунктів, де немає лікарень, але аптеки вже впоралися з роллю першого контакту. Проте потрібно формувати культуру вживання цих ліків».

Водночас фармацевти часто опиняються під колосальним тиском.

«Людина приходить із реальною проблемою. Але й фармацевт має проблему, бо він також людина. Шахед впав і в її місті, а людина просить гідазепам без рецепта – і це складні моральні ситуації, особливо в прифронтових містах», – наголосила Ю. Клименюк.

Про необхідність балансу між доступністю та контролем говорили й представники державних структур та міжнародних організацій.

Представник ВООЗ Олег Шульц наголосив, що надмірне обмеження доступу до психотропних препаратів є не менш небезпечним, ніж їхнє безконтрольне використання.

«Контроль має бути пропорційний ризику та не блокувати лікування», – підкреслив він.

За словами О. Шульца, проблема психічного здоров’я не може залишатися виключно у сфері психіатрії.

‍

«50% людей мають ті чи інші психічні розлади, зокрема легкі форми. Психіатрія як окрема галузь сама із цим не впорається», – зазначив представник ВООЗ.

Він також наголосив, що психотропні препарати не повинні бути єдиним інструментом лікування.

«Ми хочемо, щоб стало легше одразу. Але це так не працює», – сказав О. Шульц, додавши, що навіть регулярна фізична активність може бути частиною терапії: «45 хвилин прогулянки навіть через день – це одна “пігулка” антидепресанта».

Окремо представник ВООЗ звернув увагу на проблему поліпрагмазії – одночасного прийому великої кількості препаратів.

За його словами, ВООЗ сьогодні активно підтримує розвиток психічного здоров’я саме на рівні первинної медичної допомоги.

«Ми вже навчили кожного п’ятого медика працювати з питаннями психічного здоров’я», – повідомив він.

Колишній начальник Держлікслужби у Рівненській області Сергій Лебедь наголосив, що питання контролю психотропних препаратів завжди потребує тонкого балансу.

«Питання зарегульованості й далі продовжує існувати, і треба забезпечити баланс», – зазначив він.

С. Лебедь навів приклади зловживань у сфері замісної терапії та підкреслив, що система досі не має достатнього регулювання фармацевтичної допомоги.

«У нас досі немає чіткого визначення та алгоритму того, що таке фармацевтична допомога», – сказав він.

Водночас заслужений працівник фармації України Сергій Рудий наголосив, що проблема самолікування в Україні існує десятиліттями, а держава ще з 1990-х років намагалася створити систему контролю за психотропними речовинами.

«Робота велася, але самолікування було, є і буде. Те, що вже створено, потрібно адаптувати до нових умов», – зазначив він.

Під час дискусії також порушували питання:
– поширення «аптечних порад» у соцмережах;
– нативної реклами препаратів;
– обміну ліками між пацієнтами;
– проблем електронних рецептів;
– зростання кількості нових психоактивних речовин;
– нестачі просвітницьких кампаній;
– вигорання фармацевтичних працівників;
– складнощів доступу до лікування для військових та людей із залежностями.

Окремо учасники говорили про необхідність міжсекторальної взаємодії між лікарями, фармацевтами, державою, освітніми інституціями та громадським сектором. На думку експертів, саме відсутність чіткої координації часто призводить до втрати контролю над маршрутом пацієнта – від першого звернення до подальшого супроводу.

Модераторка заходу Валерія Палій нагадала, що цей круглий стіл став уже четвертим у межах проєкту «Свідомий вибір». Попередні зустрічі були присвячені роботі з експертами у сфері психічного здоров’я, поведінковим наукам, рекламі та пацієнтському досвіду. Четвертий етап сфокусувався саме на аптечному секторі та ролі фармацевтів у формуванні культури відповідального споживання.

Підсумовуючи дискусію, Наталія Тулінова повідомила, що ZDOROVI планує масштабну інформаційну кампанію для медиків і пацієнтів.

«Я вчора читала дослідження Фонду Богдана Гаврилишина про відповідальність. Лише 48% людей в Україні розуміють, що вони несуть відповідальність за власне здоров’я. А де інші 52%? Саме наша інформаційна кампанія має змінити цю ситуацію», – зазначила вона.

У ZDOROVI також повідомили, що наступним етапом проєкту може стати створення освітніх можливостей для медиків, зокрема форматів із нарахуванням балів БПР.

«Просвітництво має бути постійним. Без нього ми не зможемо змінити культуру відповідального споживання», – резюмували учасники дискусії.

Проєкт реалізується за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах програми «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

Запис круглого столу: https://youtu.be/jAXvDj28bAE?si=M4fuqgMDul5d92rg